Електроенцефалограма (ЕЕГ)

Електроенцефалограма (ЕЕГ)

Електроенцефалограма (ЕЕГ) – крива, отримана при реєстрації коливань електричного потенціалу головного мозку через покриви голови.

На голову людини одягається спеціальна шапочка з електродами-антенами, з’єднаними з самим приладом. Сигнали, що надходять з кори головного мозку, передаються на електроенцефалограф, який перетворює їх в графічне зображення (хвилі). Це зображення нагадує ритм серця на електрокардіограмі (ЕКГ). Метою дослідження є виявлення епілептичної активності та визначення типу епілептичних припадків; діагностика інтракраніальних осередків ураження (абсцес, пухлини); оцінка електричної активності головного мозку при хворобах обміну речовин, ішемії мозку, його травмах, менінгіті, енцефаліті, порушення розумового розвитку, психічних захворюваннях і лікуванні різними препаратами; оцінка ступеня активності головного мозку, діагностика смерті мозку.

ЕЕГ відображає мозаїку активності кори головного мозку, яка у здорової людини відрізняється певною картиною, відповідної гармонії протікання основних нервових процесів в мозку. При патології мозку ця гармонія процесів порушується. ЕЕГ може показати один з основних параметрів роботи нервової системи – властивість ритмічності, яке відображає узгодженість роботи різних структур мозку. Отже, під час запису енцефалограми лікар функціональної діагностики має доступ до фактичних механізмам обробки інформації мозку. Це допомагає виявити схему процесів, задіяних мозком, побачивши не тільки «де», а й «як» інформація оброблена в мозку. Саме ця можливість робить ЕЕГ унікальним і, безумовно, цінним методом діагностики. Електроенцефалографічні обстеження дозволяють розкрити як людський мозок використовує свої функціональні резерви.

У медичному центрі «Веста», ЕЕГ є одним з найбільш широко застосовуваних і доступних досліджень для діагностики змін функціонального стану активності клітин головного мозку. Використання цієї апаратури в спеціально обладнаному кабінеті забезпечує високу точність отримання діагностичної інформації та можливостей аналізу даних при мінімальних тимчасових витратах.

Переваги ЕЕГ:

  • повністю нешкідливий;
  • безболісний;
  • безпечний;
  • неінвазивний (не пов’язаний з впливом на пацієнта);
  • високочутливий.

Як підготуватися до ЕЕГ?

Після півночі перед обстеженням уникати вживання напоїв з кофеїном: кави, чаю або безалкогольних напоїв (енерготоніків). Волосся повинні бути чистими і сухими, на них не повинні бути нанесені масла, аерозолі або лосьйони.

Якщо дослідження проводиться дитині, йому необхідно пояснити, що його чекає під час дослідження. Переконати дитину в безболісності дослідження. З дітьми дошкільного віку необхідно потренуватися в надяганні «шолома» і перебування в нерухомому стані з закритими очима (гра в космонавта, танкіста і т. П.), А також навчити глибоко і часто дихати (як ніби надуває повітряну кульку).

Як проводиться ЕЕГ?

  • Пацієнт під час обстеження сидить в зручному кріслі, розслаблений з закритими очима (стан пасивного неспання).
  • Для проведення ЕЕГ на шкіру голови будуть поміщені невеликі подушечки, які називаються електродами. Подушечки зчитують електричну активність головного мозку і передають ці дані на комп’ютер. Ніяких больових відчуттів під час проведення процедури немає.

З чого складається процедура ЕЕГ обстеження?

  • Спокійно сидіти з закритими очима.
  • Можуть попросити відкрити і закрити очі
  • Можуть попросити глибоко і часто дихати ротом.
  • Можуть на короткий час показати миготливе світло.
  • Після електроенцефалографії електроди будуть видалені з шкіри голови.
  • Розшифровку обстеження (ЕЕГ)буде надано на протязі 2-х робочих днів. З результатом обстеження рекомендовано звертатись до лікуючого лікаря.

Показання до проведення ЕЕГ

  1. Невротична патологія не встановленої генезу.
  2. Запальні захворювання центральної нервової системи (церебральний арахноїдит, менінгіт, енцефаліт).
  3. Перинатальна патологія нервової системи (ПП ЦНС у дітей раннього та молодшого дитячого віку)
  4. Затримка психо-мовного розвитку неясного походження.
  5. Порушення поведінки пароксизмального характеру (в тому числі без порушення свідомості).
  6. Епілепсія. Необхідно встановити ділянки мозку, які беруть участь у запуску нападів, простежити за ефектом дії лікарських препаратів, вирішити питання про припинення лікарської терапії, визначити ступінь порушення роботи мозку в періоди коли немає нападів.
  7. Судомні напади неясного походження.
  8. Порушення сну пароксизмального характеру.
  9. Непритомність (синкопальні стани).
  10. Підозра на новоутворення. За сучасними стандартами, ЕЕГ-дослідження може бути рекомендоване як скринінгове дослідження. За рахунок нешкідливості, відносної доступності та швидкості проведення ЕЕГ лікаря може підказати – чи варто направляти пацієнта на додаткове (частіше – томографічне) дослідження чи ні.
  11. Уточнення діагнозу пацієнтів з:
    • головними болями,
    • запамороченнями,
    • нестійким артеріальним тиском, гіпертонічною хворобою, вегетосудинної дистонії.
    • вертебрально базилярної недостатністю при шийному остеохондрозі.
    • невротичними розладами.
  12. Черепно-мозкові травми. Необхідно оцінити ступінь тяжкості ушкоджень і ефективність відновлення функції головного мозку після перенесеної травми. При повторних дослідженнях ЕЕГ допомагає оцінити швидкість і повноту зникнення ознак порушення роботи мозку. Від цього залежить подальше лікування.
  13. Дисциркуляторна енцефалопатія.
  14. Дослідження функціонального стану мозку у людей, у яких структурні методи дослідження (наприклад, МРТ – магнітно-резонансна томографія) показують, що структура мозку без патології, але порушення функцій мозку є по клініці (наприклад, при метаболічної енцефалопатії).
  15. Гострі порушення мозкового кровообігу (ранні та віддалені наслідки інсультів).
  16. Ендокринна патологія.

Протипоказань для проведення ЕЕГ не існує!

Процедура абсолютно нешкідлива, оскільки не пов’язана з яким-небудь випромінюванням або впливом електричного струму на голову. Під час діагностичної процедури відбувається лише реєстрація власної електричної активності мозку. Рутинна електроенцефалографія (ЕЕГ) – це класичне дослідження біоелектричної активності мозку. Запис електроенцефалограми триває від 15 до 30 хвилин. За час дослідження виконується проба з гіпервентиляцією і тест зі світловою стимуляцією.

Як часто робити ЕЕГ при епілепсії? Кількість обстежень ЕЕГ і їх частота залежить від того, що необхідно виявити лікаря. Якщо нападів немає (наприклад, в разі успішного їх лікування), то ЕЕГ можна робити приблизно 1-2 рази на рік. При наявності нападів, зміні лікування або дози препаратів частота проведення ЕЕГ зростає.

Кращий час для проведення ЕЕГ при нападі – не раніше ніж через тиждень після нападу. Електроенцефалограма, зроблена незабаром після нападу, покаже його наслідки, але не визначить захворювання, що лежить в основі нападу. Така ЕЕГ вважається не настільки цінною, як зроблена пізніше, хоча може бути корисною для подальшого дослідження.

Як підготуватися до ЕЕГ?

Після півночі перед обстеженням уникати вживання напоїв з кофеїном: кави, чаю або безалкогольних напоїв (енерготоніків). Волосся повинні бути чистими і сухими, на них не повинні бути нанесені масла, аерозолі або лосьйони.

У медичному центрі Веста використовується сучасний комп’ютерний програмно-апаратний комплекс для проведення ЕЕГ. Енцефалографи такого класу мають високу чутливість!

Електроенцефалографія (ЕЕГ) – метод дослідження функціонального стану головного мозку, заснований на реєстрації його біоелектричної активності через покривні тканини голови.

Мобільний додатокVesta Медичний Центр
Щоб встановити мобільний додаток Vesta Медичний Центр на Ваш телефон, треба скористатися прямими посиланнями які наведені нижче:
undefined    undefined
Шановні пацієнти

Медичний центр «Веста» - ПРАЦЮЄМО ЗА БУДЬ-ЯКИХ УМОВ!

Медичні послуги для дітей і дорослих!
Ми маємо систему безперебійного живлення!

Ми постійно на зв’язку:

- У Месенжері Viber за номером телефону:
098 11 77 589

- У соціальних мережах Facebook (Messenger) та   Instagram (Direct).
Слава Україні!
Віримо в ЗСУ!
🇺🇦🙏🇺🇦😁🇺🇦🙏